Просто

Рушаю на роботу.
Є втрати на борту:
відсутній звичний дотик -
мобілки не знайду.
Вертаюся додому...
Кишені всі «мац-мац»,
а доля невідома.
Похнюпилась: абзац.

Влітає прудкокрила:
- Що, мамочко, тобі?
- Мобілку загубила. -
висловлюю свій «біль». -
А раптом хтось подзвонить
і буду я німа?!
Поглянь на кухні, доню,
невже і там нема?!.

Несе мені «мобілу»
розумниця мала:
- Хіба ти загубила?! -
Ти просто не знайшла.

Тетяна Яровицина