"Тендітна Сила" в головній бібліотеці Солом’янки
Подвійна презентація книжок "По живому" (упор. Оксана Стоміна) та "Тендітна Сила" Тетяни Яровициної в бібліотеці на Освіти, 14-а - явище незабутнє. Коли на горизонті з’являється потужний маріупольський поет Стоміна, варто посісти почесне місце у глядацькій залі, що ми з друзями так і зробили. Творчий тил, звісно ж, забезпечили.
"Краще б я і надалі писала вірші про любов", - зізнається в інтерв'ю одному з маріупольських видань Оксана Стоміна, мешканка прифронтового міста, невтомна громадська діячка, відомий маріупольський поет, автор-упорядник збірки поезій та малої прози «По живому», учасниця мистецького проекту «Маріуполь на межі». Від початку бойових дій на Донбасі, окупації Маріуполя та його звільнення українськими військами Оксана запалилася ідеєю донести до «мирної частини» України усю палітру почуттів свідомих українців Донбасу і Криму, долі яких буквально опинилися на межі. Від розгуби до спротиву, від любові до ненависті, від «невже ніколи?» до «ми переможемо!».
Минуло зовсім небагато (нескінченно багато) часу, як народилася потужна збірка «ПО ЖИВОМУ», яка об'єднує 27 авторів, 27 болів, 27 надій. Отже, про війну не з чуток, а як то кажуть - з перших рук, із перших сердець, зі сторінок дійсно вистражданої книги із пекучою назвою «ПО ЖИВОМУ», яка, до речі, нещодавно вийшла у литовському перекладі.
Ось декілька відгуків
"Подія неймовірної сили під назвою "Краще би про любов". Так, назва влучна, але дівчатка, Оксана Стоміна і Тетяна Яровицина, все це було САМЕ про любов! Довго думав, що написати про подію і вирішив не писати нічого! Просто подивіться на обличчя присутніх. Все." (В'ячеслав Купрієнко)
"Повністю згодна, це те, що називається "без слів". Безмежно всім дякую! Поезією, музикою зачепили найтонші, найглибші почуття. Неймовірний вечір!!! Після творчих зустрічей рідко буває так, коли враження настільки сильні, позитивні, справжні, що "просто немає слів" після творчої зустрічі "Краще би про любов" саме так... Безмежно дякуємо Тетяні Яровициній, Оксані Стоминій, Ігорю Рубцову, Юрію Євсєєву та В'ячеславу Купрієнку за чудову поезію і музику, за нові книжки, за прекрасний вечір, за те, що ви такі є!!!" (Іванна Щербина)
"Понад 2 години... Дуже сильні вірші. І Оксани, І Тетяни, і запрошених ними гостей. І пісні на ці вірші, зокрема у чарівному виконанні В'ячеслава Купрієнка... Хоч наприкінці було й про різне. але про війну в мені взяло гору... Пропустила крізь себе, почулася відповідно... Пропущене наклалося на різне пережите... Ледь зупинила сльози, щоб не викликати незрозумілі погляди в маршрутці... гадаю, після таких віршів треба повертатися туди, де тебе люблять і чекають...інакше сам-на-сам лишаєшся з цим болем... думала нині вже взятися розповісти про презентацію для газети, але духовних сил зараз не лишилося зовсім... та як залишишся відсторонено-спокійним від таких рядків..." (Ольга)