Україна. Свобода. Істина

*  *  *

Візьми мене - вірнішої не буде!
Невірних розібрали до зорі.
Подай води - в міжлюдді стільки бруду,
що деколи миліші й чагарі...
Торкма вивчай мою багатогранність,
відображайсь в її неваготі!
І зустріч цю, минущу непоправність,
прийми за (с)карб, найбільший у житті!
Не загуби - мене безмежно мало.
Коли ж любити ніяк - відпускай.
Ще руки ці вільніших не тримали,
з тих, що з тобою ладні аж за край...
Пізнай мене! Трапунку більш не буде.
Зігрій мене чи вправно підсвіти...
Та перш подумай, що ти скажеш люду,
втомившись від мороки берегти.
Мене шукали гетьмани й голота.
Мене жадали панотці й пани.
Але затям: ще зроду не було так,
щоб я комусь далась за півціни.

Тетяна Яровицина