Він не хотів би, Мамо, Ваших сліз!..

* * *

Він не хотів би, Мамо, Ваших сліз -
повірте сину! -
у запальному серці гадку ніс,
що Ви красива!
За цю красу і щастя йшов на страх...
За Вас, Матусю!
За світ гостинний в Маминих очах,
за велич в русі...

І, попри долю віддано-хистку,
як вічне Чудо,
він завжди Вас любитиме - таку,
і поряд буде!
Любов - єдина сила на землі,
що не вмирає,
а ми - лиш гості, літні чи малі,
у Небокраю.

І хай доба зневіри на порі,
ми тут, єдині:
нам всім украй потрібні Матері.
І Україні...
Бо хто ж любов'ю зросить кожну мить,
насіє квіти?!
Тому яснійте, Матінко, й живіть -
вчіть Світ любити!

...Він не хотів би, Мамо, Ваших сліз!..

Тетяна Яровицина