Зустріч із Тендітною Силою у "Смолоскипі"

А вам траплялося презентувати книжку у рідному видавництві аж через 2,5 роки після її видання?

Я таки ненормальна. Це, здається, вже  восьма презентація "ТС", тому велелюддя не очікувалося. Однак це таки перша презентація у рідній книгарні, до того ж, коли вже й книжок лишилася остання пачка.

Коло замкнулося. Видання презентовано у "Смолоскипі" в рамках "Українських посиденьок". Історичну справедливість відновлено! Щоправда, чи не це треба було зробити насамперед?

Нормальні сучасні люди в перший же день наробили б "селфачів" з усіма дотичними до видання, або скликали прес-конференцію. Я людина скромна, "старої формації", фізично та емоційно перевантажена, тож презентувала там, куди активно закликали, - у бібліотеки!

Пройшло все добре, у колі рідних людей. З цікавинок - анонсували зі Златою Біневич нову громадську ініціативу "П'ять питань, які не дають мені спокою". На загал поки не ширитимемо, хай ідея трохи структурується! Скажу лиш, що це про самоусвідомлення. Дякую Златі, що знайшла час завітати та за чудовий приклад творчого світла!

Приємно було нарешті познайомитися з автором ідеї Посиденьок Оленою Татьянченко, про яку дівчата-координатори відгукувалися із особливим пієтетом! Цікаво було почути з вуст цього енерджайзера, як усе починалося.

Дякую старим і новим друзям, що завітали! Дякую за творчу підтримку В'ячеславові Купрієнку та Ігорю Рубцову. Вкотре переконалася: коли поряд такі дяді-хлопці, то можна взагалі не готуватися)) Я, власне, так і зробила, точніше підготувала до прочитання 10 різних віршів з нової збірки, на яку слід чекати найближчим часом.

Дякую усім берегиням Посиденьок, і персонально Саші Смузі за чудові квіти, запрошення і спричинену ним творчу інвентаризацію! Мусила проговорити поточні здобутки (як не згадати Мишаська чи альбом В’ячеслава Купрієнка "Час Народу", де є декілька пісень на мої вірші?) та найближчі плани і дещо вийти з творчого ступору. Це вкрай необхідно мені, адже вже без малого рік, як я зі своїм творчим здобутком ніде не з'являлася. Не ініціювала, то точно.

Дякую, вечірній фотокоре та нічний журналісте Ігор Р.! Що б я без тебе робила!