Відгуки на книжку "Я Є"
Ігор Рубцов
...В другій половині століття свого життя вперше отримав подарунок – книжку "Я Є" від поетеси Тетяни Яровициної в її День народження.
Легко читаються рядки, за якими впізнається улюблене місто, пригадуються пережиті разом події, спливають обличчя хороших і добрих друзів, до яких ми маємо спільні симпатії. Збірочка для нас і про нас, велика за обсягом і водночас – маленька, бо поміщається одним файлом в кишеньковому розумному телефоні. По прочитанні її всієї, тягне знову відкрити PDF-ник і, проскроливши екран, зупинити і посміхнутися на словах Таніної доні:
«Сонце з-поза хмар ввімкнуло мигавку, Погляди пантрує звідусіль…
Радість у дитячім світлім вигуку: – Мамо, ма-а! На НАС усівся Джміль!»
Або погодитися з таким філософським висновком:
«Бо й ми – це мить у вічності в долоні – метелики і квіти на осонні.»
І, знову ж, знайти в авторській сповіді себе:
«Я раюю від Мови! Дивуюсь: Вона, попри всі безнадії і вроки,
живить мрії, стремління, думки, імена,
робить небо любови глибоким...»
Частина Тетяниних віршів, покладених на музику, давно живуть окремим життям на сценах країни і вони повернулися в друкований текст, перевірені часом, оплесками слухачів, підсилені акордами мелодій, що самі собою спливають в пам'яті.
Вони ще надихатимуть наших лицарів, нагадуючи, що їхній звитяжний подвиг не марний. І коли війна завершиться перемогою над ворогом, а безумовно так і буде, слова текстів і музика стануть артефактами майбутньої історії, що пишеться сьогодні.
Присвяти – окремі ексклюзивні подарунки в подарунку. Скільки тут знайомих імен! Вірш за віршем, спогад за спогадом. І допоки наш світ, зрушений з місця втіленням підлості, цінність таких рядків помножується.
Нас знову намагаються розірвати, як молекули чогось міцно переплетеного. Та й самій авторці на долю випало далеке «відрядження» з невідомим терміном завершення, що в сумі всіх подібних доль, вкладається у вислів: «Нашого цвіту по всьому світу».
І тому подарунок для нас, друзів, надійшовши звідти, набув найбільшої цінності.
«Десь лишились мої ілюзорні окови...
крила... справ тисячі... і надії, і сміх...
Уві сні, уночі, в глибині бомбосховищ зі Своїми сиджу, підбадьорюю всіх...
Бо Любов – над усім, не підзвітна нарузі!
Як потрібна броня!!! Бо ж чекають-таки
недоглянутий Дім... необійняті Друзі...
нездобуті Знання... непочаті Книжки...»
Нічого, Таню! Ми – українці!
Нація, а не розмазня на чужій тарілці. Ти подарувала нам, дещо розпорошеним світом, більше, ніж собі уявляєш. І зробила це на свій День народження. Тому ми обов'язково дочекаємося Дня, про який мріємо всі. Ні про що інше, як про нього. Не потрібно навіть пояснювати, який той День. Наша взаємна підтримка сильніша за кордони, правда?
листопад, 2022
Ім'я Прізвище
Тут може бути і ваш відгук
